У перші дні після Другої катастрофи Наґлядова рада проекту «Х» була приголомшена тим, що відбулося. Чорнобильська Зона Відчуження раптово стала Аномальною, ще суворішою та складнодоступною. Поспіхом було ухвалене напівпанічне рішення: врятувати все, що ще можна врятувати, а решту — знищити.
З військових добровільно-примусово сформували Загони Особливої Евакуації, та відправили до ключових об’єктів. Найбільше пощастило тим, хто вирушив Монорельсом: як виявилося, лише вони мали шанс дістатися до місця призначення. Гелікоптери, БТРи та інша техніка майже вся була знищена, щойно перетинала кордон новоутвореної Аномальної території.
Основна ідея цієї так званої «евакуації» провалилася. Більшість загонів загинула, частина повернулася ні з чим, деякі просто зникли або дезертували. Вижили одиниці. Програма проіснувала всього кілька місяців, поки Зону офіційно не визнали найнебезпечнішим місцем планети, а більшість спроб її дослідження не позначили як безнадійні.
