Професор Герман
У часи становлення НДІЧАЗ, Герман справедливо зайняв в ньому позицію старшого дослідника. Але з роками прагнення довести власну теорію про можливість зародження артефактів поза межами Зони підштовхнуло його на ряд незалежних експериментів. Які він тримав у секреті від колег і, перш за все, керівництва.
Аспірантська практика на Янтарі” у свій час була найпопулярнішим та найнадійнішим методом залякати або ж повністю відбити будь-яку тягу до науки у занадто вільнодумних чи надокучливих кандидатів. Більшість після неї шукали себе в інших сферах, хтось йшов на безстроковий лікарняний, а деякі… не повертались. Звісно, були й винятки. Початок шляху Германа — якраз один з них.
Після того як Випалювач Мізків вимкнули, вже в ступені професора, Герман очолив одну з перших експедицій до центральних регіонів Зони. В ролі керівника мобільної лабораторії в околицях Юпітера, він побачив і дізнався про Зону куди більше, ніж сотні колег-теоретиків, які вивчали її зі затишних кабінетів Великої Землі. Навіть попри відсутність особливої сміливості, жаги до визнання й вміння знайти виконавців на найнебезпечніші завдання йому вистачало для років успішної роботи.
