Азовець у «S.T.A.L.K.E.R. 2»!
Інтерв’ю від 12-ої бригади спеціального призначення «Азов» з актором озвучення S.T.A.L.K.E.R. 2 Олександром «Сеєм» Лаптієм: «Я втілив персонажа у «S.T.A.L.K.E.R. 2».
Військовослужбовець 12-ої бригади «Азов» Олександр «Сей» Лаптій зіграв одну з головних ролей у сіквелі культової української комп’ютерної гри.
Будучи актором театру та кіно, а також фанатом всесвіту «S.T.A.L.K.E.R.», Олександр отримав пропозицію від творчої команди і включився у процес. Влітку 2023 року він доєднався до лав «Азову».
Військова служба не завадила «Сею» взяти участь у створенні гри. Більше того, його прагнення підтримали побратими і командири. У відео Олександр «Сей» Лаптій розповідає про особливості роботи над створенням української гри десятиліття, свій вступ до лав «Азову» і суміщення акторської гри разом із військовою службою.
«За освітою — режисер драматичного театру. І все своє свідоме життя я займався театром, але паралельно був задіяний в українському кінематографі, в таких стрічках, як «Захар Беркут», «Правило бою», «Черкаси», в українських серіалах».
«Мені просто в месенджер прийшло повідомлення від кастинг-директорки, яка займалася набором акторів для «S.T.A.L.K.E.R. 2». Вони почали з питання: «Знаєте таку гру?». Я кажу: «Не те що знаю, декілька разів грав». Вони: «Все, все супер. Давайте тексти почитаємо і все буде нормально».
«До повномасштабки я повинен був повністю анімувати одного з ключових персонажів, виступити моделлю як актор: міміка, з мене зліпили 3D-модель. Це досить цікавий процес. Це взагалі відрізняється від кіно. На відміну від звичного процесу кіно, коли «Камера! Мотор!» і ти заходиш в кадр, тут починається все від калібрування: на тобі купа таких маркерів, щоб купа камер, які розташовані по периметру, «схопили» тебе, треба зробити ритуал.
Наприклад, position A, position B і там якась position C. Фіксуються камери, вони калібруються на тебе, захоплюють твій рух і вже починається робота. Це було досить дивно, тому що це була нова «фарба» в професії, коли треба було постійно робити якісь пози».
«Потім почалась повномасштабка, все це відклалося. Я встиг буквально 3 чи 4 знімальних дні зробити і почалася велика війна. Я безпосередньо був в місті Чернігові під час облоги. Розумієш, що це велика війна і вона так швидко не закінчиться. Треба щось робити. Я подав заявку для проходження БКБП, базового курсу бойової підготовки і 17 червня… До речі, скоро рік, як я прийшов на полігон і став до лав вже бригади «Азов».
«Інструктор «Туга» мене запитав по закінченню БКБП… Він дізнався, що я актор в українському кінематографі. Йому показали якісь кадри і він спитав: «Ну ти ж міг не піти». Я кажу: «По-перше, я громадянин своєї держави». Обов’язок громадянина: захищати незалежність і територіальну цілісність. Це неважливо чи я інженер, вчитель, тракторист, слюсар. Я, в першу чергу, громадянин. Якщо я усвідомлюю себе громадянином, в першу чергу я повинен виконувати свої обов’язки як громадянина»
«Чому саме «Азов»? Ну, тому що «Азов» сам говорить за себе. Це унікальний підрозділ з унікальними командирами, з унікальним колективом, з унікальними бійцями, з унікальною підготовкою. В першу чергу, дивує відношення командирів до солдата. З тобою спілкуються, обов’язково. З тобою спілкуються на кожному етапі твоєї присутності, починаючи від рекрутингового центру, на БКБП і закінчуючи потраплянням у підрозділ. Це безпосередньо прямі командири твої, командири підрозділів.
В мене була нагода поспілкуватись із другом «Редісом» і з другом «Калиною». Враження від цього спілкування дуже сильне. Це дуже потужні особистості і ти відразу їм довіряєш. Мені 50 років, а я вважаю їх старшими. Люди, які пройшли непростий шлях і вони досить гідно і достойно його пройшли. І це досить сильно впливає на тебе як на особистість, тому що ти починаєш довіряти цим людям. А довіра на війні — це головне»
«В кінці листопада мені приходить повідомлення: чи зможу я участь в озвученні? Звісно я кажу… Ну я-то не зможу, але… Зможу, але все залежить від рішення моїх командирів. І буквально ввечері комбат приходить і каже: «Все, друг «Редіс» дав добро». Я тоді поїхав на першу триденну сесію в Київ»
«По-перше, як ти заходиш на цей проект, ти підписуєш отакий стос документів про нерозголошення. Тому багато деталей я не можу озвучити. Безпосередньо за декілька днів до знімального дня чи до озвучення, тобі висилають частину сценарію тієї сцени, в якій ти зайнятий, щоб у тебе не було повного уявлення про всю гру.
Я спочатку думав, що мені не буде цікаво грати, тому що я буду знати сценарій. Повного сценарію я не знаю, повного геймплею я не знаю. Я знаю тільки лінію свого персонажа і безпосередньо тих персонажів, які взаємодіяли зі мною»
«Декілька варіантів закінчення. Декілька варіантів розвитку сюжету. До речі, це було досить непросто. Ти записуєш, наприклад, 6 варіантів розвитку однієї сцени, 6 варіантів розвитку сюжету. Ти не розумієш: «Це ми клеїмо сюди, а це пов’язано з цим, а це пов’язано з цим…». Через три години ти починаєш вже не розуміти, але коли тебе коригують, тобі розказують, що це було пов’язано з тим моментом, коли ми записували того разу. І ти такий: «Блін, так, тут все круто».
«Якась акторська імпровізація сприймалася позитивно групою постановки. Коли актор виявляв якусь ініціативу, це було в плюс».
«Я втілив одного з… Для мене, це був один з найцікавіших персонажів в цій грі. До речі, я там просвистів «Як тебе не любити, Києве мій». Це буде в «S.T.A.L.K.E.R. 2».
«Купа хлопців каже: «Сей», тепер нам треба дожити до релізу». Я кажу: «Так, обов’язково, хлопці. Треба дожити до релізу». І треба закінчити цю війну та інтегруватися в мирне життя.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.
Шрам, повернення!