Модель.
Для початку деякі обмеження на модель (оригінальний текст товариша Senator):
1.Модель має знаходитися в центрі координат.
2. У моделі має бути прийнятна кількість полігонів, точного обмеження немає, але робити більше 12000 точно не варто – лагів не уникнути. Для довідки моделі від GCS в середньому мають по 6000 полігонів.
a. Щоб дізнатися кількість полігонів, заходимо в пункт меню File і тиснемо Summary Info.
3.Розмір моделі має бути порівнянний за масштабами з розмірами людини. Для цього:
a.Можна додати об'єкт з гри на сцену і робити все приблизно. b.Використовувати інструмент Measure Distance з меню Tools (результат виводиться в нижньому лівому кутку), заздалегідь налаштувавши одиниці виміру (це повинні бути метри) в Customize=>Unit setup та Customize=>Unit setup=>Sustem Unit Setup.
4.Модель має бути затекстурована, на ній має бути x-ray матеріал.
a.Дозволю собі відзначити, що стандартний матеріал так само нормально експортується до ЦДК. б.Якщо все ж таки призначили матеріал сталкера, то ОБОВ'ЯЗКО призначаємо текстуру. Інакше експорту не буде.
5.Модель повинна бути представлена в режимі «Editable Mesh», для цього виділяємо модель, натискаємо правою кнопкою на робочій області, у списку, що відкрився, вибираємо пункт Convert To і далі Convert to Editable Mesh. Це робимо наприкінці роботи з примітивами, тому що переведення в Меш не дасть нам параметрично (використовуючи повзунки з цифрами) змінювати наші об'єкти.
6.СДК сталкера не приймає групи згладжування.
Приступимо до роботи. Ази поводження з редактором можна знайти в будь-якій книзі з цієї теми, тим більше, що моделі за 30 хвилин і без знань не створити. Однак і зупинятись на примітивах не цікаво. Виходимо з того, що Ви відкрили 3D Studio Max вперше, але хочете отримати щось зручне =) Тому скажу пару слів про інтерфейс. Непогано було б почитати й матеріали за посиланнями наприкінці статті.